Русі Коси

Я по вулиці іду
Файним хлопцям на біду,
Я на них не поглядаю
Й оком не веду!
Я зорею засвічусь,
Я в лебідку обернусь,
І коли засвітить місяць
Я тобі наснюсь!

Русі коси, мов покоси,
Купані в любистку,
А у них кохання зілля,
Присмак золотий.
Не дивись мені у вічі, |
Козаченько, зблизька, |
Бо забудеш все на світі |
Й будеш тільки мій! | (2)